Радісний Останній дзвоник

У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника, яке чекають і дорослі, і малі. І це не дивно, адже учням є чому радіти. Уроки закінчилися і попереду тепле літечко, пора канікул.
Сплетіння радісного дитячого та квіткового розмаю останнім дзвінком вливається у кожну душу. Бо кожен з нас колись був, чи є, чи буде учнем. І тому свято Останнього дзвоника є завжди особливим. Це свято і радісне, і сумне водночас. Радісне, бо для багатьох дітлахів цей довгоочікуваний дзвоник сповіщає про три безжурних літніх місяці свободи, а сумний для тих, хто прощається з дитинством і вступає в доросле життя.
Учні Ходосівської ЗОШ І-ІІІ ступенів нічим не відрізняються від інших дітей. Вони також з нетерпінням чекали Останнього дзвоника – віщуна свободи і відпочинку. Тільки у випускників сумні очі, адже вони стоять на порозі дорослого життя.
Традиційно на початку свята директор школи Ярошенко Наталія Василівна привітала всіх із завершенням навчального року і нагородила кращих вихованців грамотами за високі успіхи в навчанні.
Вирує шкільне життя цілий рік. Скільки подій, скільки заходів!.. Але в цей святковий день відбулось щось чарівне!
Захоплюючих пригод, незвичних вражень та емоцій очікували всі учні, адже другий рік поспіль свято Останнього дзвоника проходить у формі квесту. І очікування не були марними. На годину вчителі та їх вихованці поринули в цікаву, захоплюючу та незабутню гру.
Пройдуть роки і колишні учні з усмішкою на обличчі пригадають ті щасливі миті, які подарувала їм школа.
Всім веселих, змістовних канікул!
До зустрічі 1 вересня!

Галерея "Радісний Останній дзвоник"


Прощавай, Букварику!

Свято Букваря – одне з найзворушливіших свят. Це не тільки прощання з першим підручником, який першокласники вже встигли полюбити, це – демонстрація перших досягнень, сміливих кроків та творчих здобутків маленьких школяриків.
Традиційно щороку першокласники відзначають своє перше досягнення в навчанні. Щоб віддати шану Букварику, до свята готувалися особливо старанно. Разом з першою вчителькою Гавриленко Людмилою Володимирівною вчили вірші та проводили конкурси, підготували веселі музичні композиції. І як результат - перед присутніми розгорнулося святкове дійство. Казкова атмосфера, жарти, веселі пісні не залишили байдужими нікого.
На свято завітало багато гостей. Батьки, бабусі та дідусі, братики й сестрички – всі вітали юних акторів з першими навчальними успіхами. А маленькі першокласники продемонстрували, чого вони навчилися протягом першого шкільного року. Вся шкільна родина пишається здобутками наших першокласників і бажає їм надалі розвивати свої таланти та здібності.
Свято закінчилося, але шлях до знань тільки розпочався! І ми впевнені, що він буде легким та радісним!

Галерея "Прощавай, Букварику! 2019"


Святкуємо День вишиванки

Не перший рік у Ходосівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, як і у всій Україні, відзначають День вишиванки. І цього року учні, вчителі та батьки школярів традиційно долучилися до акції «Одягни вишиванку!» у третій четвер травня. На урочистій лінійці з нагоди свята учні розповіли історію вишотої сорочки та цікаві факти про народний символ. Раніше сорочка мала для наших предків магічний, релігійний сенс — з нею було пов’язано багато забобонів, застережень, вірувань. Кожен символ та колір ніс сакральне значення, як і те, хто вишиває сорочку, з яким настроєм та думками — вона мала слугувати власникові оберегом. Українці вірили, що сорочка може безпосередньо вплинути на долю того, хто її носить. Вишита сорочка – один з найбільш древніх українських атрибутів. Одяг цей носили ще трипільці. Усвідомлення такої історичної спадщини вражає та захоплює і спонукає з особливою повагою ставитись до сорочки — яку не можливо вважати просто одягом. Кожен регіон України – неповторний у своєму виконанні вишиванок. Майстрині у різних місцевостях по різному використовували техніки вишивки, а особлива відмінність полягала саме в орнаментах. В кожній області можна прослідкувати свої, неповторні вишиванки. Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка символізує родинну пам’ять, вірність та любов. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.

Галерея "Святкуємо День вишиванки"


Пам’ятаємо – перемагаємо!

Весна іде і переможним кроком
В тюльпановому вічному вогні
Йде травень крізь хвилини, дні і роки,
Несе нащадкам спогади свої...
Україна – це держава, яка має багату історію. Але ця історія написана кров’ю на чорних сторінках минулого. Упродовж усього періоду існування України народ боровся за волю та незалежність, захищаючи власну землю від тих, хто прийшов до них з війною. Друга світова війна не стала винятком. Ця війна – свідчення та приклад прояву патріотизму, великих чеснот воїнів-українців, що боролися проти нацизму. Українці були тими, хто за важких умов панування тоталітарної системи, ціною незчисленних втрат змогли захистити свій дім і свою Батьківщину.
Війна… Вона ніколи не зітреться з пам’яті народної. Її холодні безжалісні очі дивилися дулами гармат на бійців, які йшли в атаку, страшними кривавими ранами – на медсестер… Дивилися на голодних робітників, котрі знемагали біля верстатів… Грубі її руки виривали жертви з кожного будинку, кожної сім’ї… І через багато років не слабшає біль від тих втрат, а день, коли на рідну землю прийшла перемога, став святом зі сльозами на очах, радісним і гірким. Радісним, бо приніс мир, гірким, бо дістався дуже дорогою цінною.
9 травня шкільна родина приєдналась до сільської громади, щоб вшанувати пам'ять про всіх, хто приніс нам цей переможний день. Мужність, відвага і нескореність духу полеглих героїв залишаться прикладом для сучасних і наступних поколінь. Ми докладемо максимум зусиль, щоб зберегти історичну справедливість та пам’ять про кожного, хто боровся з ворогом на фронті чи в тилу, загинув на окупованій території чи в таборах смерті, чиє життя обірвалося на шляху до Перемоги.
Схиляємо голови перед їхнім подвигом та збережемо пам’ять про мужність та героїзм. Вічна пам’ять загиблим героям! Вічна шана живим учасникам тих доленосних подій!

Галерея "Пам’ятаємо – перемагаємо!"


«Пам'ять вічно жива»

І знову на білому світі найпрекрасніша пора року – весна. Вона дарує нам щедре сонячне тепло, пташиний щебіт, аромат квітучих садів і пахучого різнотрав’я. Весна – це пора щорічного відродження природи, розквіт надій і прекрасних почуттів.
Та для старших поколінь кожен травень відгукується болем у серцях, адже у світлий День Перемоги вони щемно згадують роки Другої світової війни, свою обпалену юність, важкі втрати рідних і близьких. І хоча історія відлічує вже 74 мирну весну, пам’ять про 9 травня 1945 року не згасає.
8 травня у Ходосівській ЗОШ І-ІІІ ступенів було проведено інформаційно-виховну годину з нагоди Дня пам’яті та примирення. Під час заходу ведучі зазначили про те, який значний внесок Україна зробила у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини та наголосили, що День пам’яті та примирення та День Перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир.
Сьогодні Україна знову у вогні, на буремному сході нашої держави знову ллється кров українців, які мужньо захищають рідну землю від агресора. Але це не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним гіркотою втрат і осяяний сонцем Перемоги.
Як показує довга історія нашого народу, українці ніколи не дають підрізати собі крила. Ми миролюбна нація, яка народжена вільною для того, щоб творити, будувати, відкривати та розвиватися. І ці безцінні якості у нас не зможе забрати ніхто!
Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку — загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни, тому 8 та 9 травня весь світ прикрашає свій одяг маленькою квіточкою маку, показуючи, що пам'ять про ті страшні події ще жива, що гордість за подвиги жевріє в наших очах, а біль втрати досі обпалює серця.
Інформаційно-виховна година пройшла під гаслом: "Пам'ятаємо. Перемагаємо". Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.
Ми хочемо без воєн жити.
Хай буде мир на всій землі!
Хай літають завжди журавлі,
Колоски видзвонюють налиті.
Ми за те, щоб мир був на землі
Для усіх на цілім світі!

Галерея "Пам'ять вічно жива"


Народознавче свято «Весняний календар»

Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі починається цикл народних весняних свят, пов’язаних з стародавніми міфами та віруваннями, піснями, іграми та хороводами.

Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни — юної дівчини з вінком квітів на голові. Дівчина-весна — бажаний і довгожданий гість, її закликають дівчата піснями-веснянками, її зустрічають діти з дарами — солодким печивом у вигляді пташок.
Народний образ весни — це образ краси, сили і надії. Головним святом весняного циклу є Великдень — найбільше християнське свято нашої Батьківщини, коли ми з глибокою вірою в серці висловлюємо слова: «Воскресне Україна!» Хороводи дівчат, забави дітей, зустріч птахів, що повертаються з вирію, травневі свята і нарешті «зільник» — чарівна казка нашої старовини.
Все це — наша дружна шкільна родина спостерігала на чудовому святі «Весняний календар», яке підготували Сіренко Оксана Федорівна та її вихованці — учні четвертого класу.
Українські традиції пояснюють та обґрунтовують взаємини між людьми і природою, духовну цінність кожної окремої людини і народу взагалі. Рід наш прекрасний духовністю. Наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали від покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона. Всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду.Тож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.

Галерея "Народознавче свято «Весняний календар»"

Кiлькiсть переглядiв: 628

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.